Дані опитування проведеного на замовлення USAID без жодного політичного окрасу як то Баба уйля всіх перемага.
Тобто, можна довіряти цим цифрам.
А цифри цікаві в тому контексті, що 58% включає не тільки негативну відповідальність за провали, а й позитивну відповідальність, тобто, покладені надії, віру і довіру до Володимира Зеленського. Що він зможе, бо в нього сталеві яйця.
Важко сказати скільки серед тих 58% надій і довіри, а скільки відповідальності за провали (нема даних), але цікаво інше.
Цікаво те, що в 2022 були часи коли Зеленському довіряли 94 чи 96%. Ці часи співпали з Стамбульськими капітуляція, але це інша історія.
Тоді 94 чи 96% вважали що перемоги на фронті заслуга виключно Зеленського (хоча все було всупереч його діям).
А зараз, як мінімум, половина населення не вважає Зеленського відповідальним (навіть не винуватим) за відступ, відсутність фортифікацій, закупівлі, дебільні воєнні рішення з котлами, таку форму мобілізації, відсутність демобілізації, роботу мсеків та інше.
Як мінімум, половина населення, не вважає Зеленського відповідальним (навіть не винуватим) за те, що є прямою сферою його відповідальності, обумовленою законом і Конституцією.
Рік тому Зеленський звільняв Залужного зі словами про те, що йому не подобається застій на фронті. Зараз ми мріємо по застій на фронті. Зеленський вже третій чи четвертий місяць обіцяє «стабілізувати наступ ворога». Але Зеленський чомусь не відповідальний за його минулорічне некомпетентне і шкідливе для держави рішення.
Як мінімум, половина населення не бачить відповідального в людині, яка документально і фактично є відповідальною.
Наголошую, половина населення не хоче визнавати не його вину, а навіть його відповідальність.
Та сама половина населення, яка два роки тому незаслужено вішала на Зеленського лаври переможця, визнаючи його стосунок до перемог. Тепер, всупереч, реальності не визнає його відношення до поразок.
Пам’ятаю в часи Порошенка всі проривні для держави рішення робила Тося (То ся само зробило), або робив «народ». Народ безвіз зробив, томос, іноземні підприємства відкривав.
Тепер Тося (чи то мудрий народ) стала негативним героєм і напевне вона несе відповідальність за мобілізацію, коли безвольних безправних людей хапають на вулиці. Та ж Тося несе відповідальність за закупівлі Зеленського, за військові рішення або саботаж, за те що депутати Зеленського викидають за паркан сумки з грошима, наколядованими на липових довідках для виїзду закордон, зате що гроші замість армії йдуть на брехню по телевізору.
Ну не Зеленський же. Тося. Хто ж ще?
Українці тотально живуть у вигаданій реальності, у брехні, у якій вони себе переконують щодня, так просто зручніше. Зручніше не зауважувати, бо посиплеться вся хрупка конструкція вигаданого світу.
Глянув сьогодні на військових блогерів, «волонтерів». Більшість тупо не зауважила, що слуги Зеленського з ОПЗЖ скасували штрафи для тих, хто постачає на фронт гівно з затримками. Бляиь. Ваших знайомих колег прирекли на смерть цим рішенням. Не всіх. Але додатково загине купа людей через рішення, яке не можливо пояснити з позиції здорового глузду.
Ні блть. «Не зауважують». І далеко не всі тому, що їх купили. А тому що так зручніше. Тому що зручніше коли винувата Тося, яка сама все зробила. Коли ніхто не винуватий за криваві рішення
Мене часто питають що робити, скільки ще можна жалітися, але нічого не міняти. Я не знаю конкретних рецептів. Але я точно знаю, що всі конкретні рецепти, всі ідеальні рішення, всі ефективні рішення починають приймають люди, які зуміли усвідомити реальність, якою б жахливою вона не була.
Ігнорувати рак чи навіть сифіліс погладжуючи тіло подорожником і вірячи що «Тося вилікує» — не є адекватним рішенням.
Якщо ми, українці, хочемо перемогти, то ми маємо почати з усвідомлення реальності й того, що відбувається насправді, а не жити брехнею Гордона, черговими обіцянками мільйона дронів з мільярда дерев в телефонному дзвінку трампа за 24 години.
І це стосується не тільки тих «інших» 50%, які не бачать Зеленського відповідальним за те що він відповідає юридично і фактично, а й інших, багато з яких часто ховаються за не менш забральними історіями. Але про це якось іншим разом, коли буду мати час на коменти.