Подписан Стратегический оборонный бюллетень, — Порошенко

28

 Президент Петр Порошенко ввел в действие стратегический оборонный бюллетень.

Об этом он сказал в ходе встречи с сержантским составом Вооруженных сил.

"На последнем заседании Совета национальной безопасности и обороны был принят и мной подписан Стратегический оборонный бюллетень", — сказал он.

Порошенко отметил, что этот документ обеспечит полную перестройку армии и других силовых подразделений.

P.S

Видання Стратегічного бюлетеня обумовлено наявністю воєнної загрози з боку Російської Федерації, яка має довгостроковий характер та вимагає підвищення рівня обороноздатності держави. Стратегічний оборонний бюлетень України — це концептуальний документ, що має стати дорожньою картою оборонної реформи.

На його основі розробляється Державна програма розвитку Збройних Сил України та державні програми розвитку інших військових формувань; державні цільові програми, спрямовані на створення нових зразків озброєння та військової техніки, будівництво важливих військових об’єктів, розв’язання інших проблем в сфері оборони, що потребують державної підтримки.

Документ складається з наступних розділів:

• мета, цілі та очікуваний результат оборонної реформи;

• основи державної політики в сфері оборони;

• рушійні сили та обмеження оборонної реформи;

• основні завдання розвитку сил оборони;

• терміни реалізації оборонної реформи.

Головною метою оборонної реформи є набуття Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України та силами оборони спроможностей щодо ефективного реагування на загрози національній безпеці у воєнній сфері, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, досягнення євроатлантичних стандартів та забезпечення здатності сил оборони брати участь у підтриманні миру та міжнародної безпеки.

З урахуванням економічних можливостей держави та у порядку пріоритетності визначені такі стратегічні цілі досягнення головної мети оборонної реформи:

перша – запровадження військового керівництва силами оборони на основі прийнятих в державах – членах НАТО принципів і стандартів;

друга – впровадження ефективного оборонного планування та управління оборонними ресурсами з використанням сучасних євроатлантичних підходів;

третя – набуття силами оборони основних оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей для гарантованої відсічі збройній агресії;

четверта – створення об’єднаної системи логістичного забезпечення, здатної забезпечувати всі складові сил оборони під час їх застосування;

п’ята – професіоналізація сил оборони та створення необхідного військового резерву.

Очікуваним результатом оборонної реформи мають стати ефективні сили оборони, здатні ефективно проводити операції (бойові дії) за можливими сценаріями реалізації загроз воєнній безпеці України, визначеними у Воєнній доктрині України, під керівництвом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в єдиній системі керівництва сектором безпеки і оборони держави.

У бюлетені визначаються загрози та способи протидії цим загрозам з залученням усіх силових структур країни. Це Збройні Сили України, Національна гвардія України; Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України, розвідувальний орган Міністерства оборони України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України.

Відповідно до розподілу функцій між складовими сил оборони визначено їх повноваження та відповідальність під час реагування на основні загрози воєнній безпеці України за можливими сценаріями. Серед загроз, розкладених на сценарії протидії, такі:

• повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України з проведенням сухопутних, повітряно-космічних, морських операцій з рішучими воєнно-політичними цілями;

• окрема спеціальна операція Російської Федерації проти України із застосуванням військових підрозділів та/або частин, нанесенням вогневих ударів, проведенням інформаційних, інформаційно-психологічних операцій (дій) у сукупності з використанням невоєнних заходів, у тому числі миротворчих сил за відсутності відповідного рішення Ради Безпеки ООН;

• блокада морських портів, узбережжя або повітряного простору України із застосуванням воєнної сили, порушення комунікацій України з боку Російської Федерації;

• збройний конфлікт всередині держави, інспірований Російською Федерацією з намаганням відокремити від України адміністративно-територіальні одиниці у східних та південних регіонах України, за участю не передбачених законом збройних формувань, терористичних угруповань у взаємодії з політичними, неурядовими, етнічними, релігійними або іншими організаціями;

• збройний конфлікт на державному кордоні України у вигляді прикордонних збройних інцидентів (провокації, сутички) з регулярними або нерегулярними силами Російської Федерації, не передбаченими законом збройними формуваннями;

• терористичні акти на території України або проти громадян України, посягання на життя державних чи громадських діячів, представників іноземних держав (вчинені з метою провокації війни або міжнародних ускладнень), диверсії (у тому числі на об’єктах критичної інфраструктури), а також вибухи, підпали у приміщеннях органів державної влади та їх захоплення, викрадення громадян або захоплення заручників.

Досягнення стратегічних цілей розвитку сил оборони передбачатиме низку заходів. Стратегічні цілі оборонної реформи передбачається досягти, завершивши:

• до кінця 2018 р. – реформування Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, запровадження безпосереднього військового керівництва об’єднаними силами оборони, ефективного оборонного планування та управління оборонними ресурсами, демократичного цивільного контролю;

• до кінця 2020 р. – набуття визначених спроможностей Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони, досягнення ними сумісності та військових критеріїв необхідних для членства в НАТО, створення єдиної системи логістичного забезпечення військ (сил);

• до кінця 2025 р. – нарощування основних спроможностей Збройних Сил України та інших складових сил оборони за рахунок їх подальшого переозброєння та професіоналізації.

Володимир ТКАЧ

facebook.com/zbroya.ua

Поделиться:
Загрузка...