Від початку російської агресії американська економічна та військова допомога Україні значно збільшилася. Однак досі наша країна так і не отримала від США летальні озброєння. Про те, якими є перспективи отримання Україною американської летальної зброї, розмірковували у Києві.
defence-ua.com
21 січня Інститут світової політики презентував аналітичну записку «Американське летальне озброєння для України: перспективи, механізми, наслідки». Про ключові наслідки дослідження доповідав автор, Іван Мединський.
Як відомо, у 2016 році Україна увійшла до десятки найбільших реципієнтів американської допомоги. Проте, в той час, коли конгрес США окремим пунктом бюджету зарезервував для України летальне озброєння, позиція Білого Дому все ще залишається незмінною – обмежитись тренуванням українських військових та наданням нелетальної допомоги. Експерт ІСП проаналізував фактори, що впливають на ставлення Адміністрації Президента США Б.Обами щодо питання надання Україні летальної зброї, а також можливий вплив такого рішення на динаміку війни на сході України.
Питання постачання американського летального оборонного озброєння в Україну є одним з найбільш контраверсійних і спірних від самого початку конфлікту на Донбасі. Адже прихильники його постачання цілком слушно вважають, що посилення обороноздатності України є важливим для стримування Росії від спроб подальшого порушення безпекового порядку в Європі. В той же час, противники цього стверджують, що такий крок призведе до ескалації конфлікту. Що ж відбувається насправді?
Законодавчих перешкод на шляху постачання зброї Україні в США немає, бо Конгрес США постійно виступає за більш рішучу підтримку України, а це включає і надання летального оборонного озброєння. В той же час, Адміністрація Обами у 2014-15 роках обмежувала допомогу Україні в сфері безпеки підготовкою фахівців та нелетальною зброєю. Втім, президент Обама підписав Закон про бюджет на підтримку національної оборони на 2016 рік, що зняло останні бюрократичні перепони для надання військової допомоги Україні в обсязі $300 млн., зокрема і летального оборонного озброєння.
Отже, яким чином це рішення може вплинути на динаміку конфлікту на Донбасі? На думку автора доповіді, навіть фактичне отримання такої зброї, а воно може відбутися за самого оптимістичного сценарію розвитку подій аж у другому півріччі ц.р., навряд чи схилить чашу терезів на користь Києва. Тим не менше, сам факт такого рішення є чітким сигналом Кремлю та й українському народові про готовність США доповнити свої дипломатичні зусилля більш конкретними діями в сфері безпеки.
Анексія Криму та конфлікт на сході України спонукали США значно збільшити військову допомогу Україні. Україна увійшла до переліку найбільших отримувачів американської допомоги. У нещодавно підписаному Консолідованому законі про бюджетні асигнування на 2016 рік збільшено загальну суму видатків на допомогу Україні з $514 млн. до майже $658 млн.
Українсько-американська співпраця у сфері оборони була на доволі високому рівні ще до початку військового загострення з Росією. У перші роки незалежності України допомога США скеровувалась на розвиток вільного ринку, демократичних інститутів, а також реформування сектору безпеки. У 2000-их і на початку 2010-их років обсяг допомоги знизився, але залишався відносно стабільним. Із загальної суми зовнішньої допомоги на програми безпеки та оборони виділялося в середньому 35-40%. Це були програми військової підготовки, фінансування військових програм, продаж озброєння та допомога в реалізації реформи у сфері обороноздатності. Від початку 2014 р. загальна сума допомоги США Україні становила $760 млн., а також $2 млрд. у вигляді кредитних гарантій.
Протягом останніх десяти років обсяг продажів озброєння Україні був порівняно невеликим. Ситуація кардинально змінилася після початку російської агресії, коли Україна звернулася до США із запитом на постачання контрбатарейних артилерійських систем, протитанкових керованих ракет, електронних систем, яких так не вистачало нашому війську.
В США використовуються кілька механізмів та процедур поставок летальних озброєнь: програма продажу озброєння іноземним державам, програма продажу озброєння через прямі комерційні поставки, програма продажу надлишків військової техніки та озброєння та програма продажу озброєння в надзвичайних ситуаціях.
Україні озброєння продається через програму продажу озброєння іноземним державам, в рамках якої переговори ведуться на рівні міністерств оборони обох країн, а також через програму продажу озброєння через прямі комерційні поставки, відбувається пряма закупівля від виробників без залучення Міноборони. Пентагон регулярно оприлюднює результати тендерів на постачання озброєння, які містять інформацію про тип озброєння, його кількість та суму контракту. Натомість угоди в рамках програми продажу озброєння через прямі комерційні поставки важко відслідковувати у зв’язку з обмеженим доступом до даних про експорт озброєння.
У період із серпня 2014 по вересень 2015 років Міністерство оборони США в рамках програми продажу озброєння іноземним державам видало американським компаніям 4 підряди на постачання озброєння Україні. Це радіосистеми (Наггіs Согр.), безпілотні літальні апарати (Аегоvironment Іnс.), автомобілі "Хаммер" (АМ General) та радари (Raytheon). Від початку російської агресії Україна отримувала від США лише нелетальні системи.
І хоча президент Обама засудив російську агресію, він проти військового вирішення, схиляючись до покарання Росії економічними санкціями.
З точки зору українців, його аргументи (небезпека подальшої ескалації конфлікту і ризик потрапляння американської зброї в чужі руки) виглядають щонайменше дивними і непереконливими, оскільки зброя нам була потрібна саме під час активної фази АТО, коли тривав наступ агресора. Лише через 9 місяців (!) Обама нарешті підписав прийнятий закон про бюджет на підтримку національної оборони, де передбачили виділення $300 млн. на військову допомогу Україні й зокрема $50 млн. – на летальне озброєння.
З огляду на масштаби українських потреб, слід зазначити, що це дуже скромна сума. Та й після того, як влітку 2015 року Сенат США вніс поправки в бюджет, а загальний обсяг допомоги Україні зріс із $200 млн. до $300 млн., сума допомоги не може вважатися суттєвою у порівняні з допомогою, яку отримають сили безпеки Афганістану ($3.65 млрд.) чи фонд тренування та озброєння в Іраку ($715 млн.).
Вагання щодо надання Україні летального озброєння можна пояснити попередніми заявами Обами, в яких він говорив, що готовий розглядати такий варіант у випадку провалу дипломатичних шляхів вирішення конфлікту. Однак висловлюючи сподівання на реалізацію Мінських домовленостей, Білий Дім все ж таки підтримав збільшення військової допомоги Україні. На це рішення частково вплинули і такі чинники, як постійні порушення режиму припинення вогню, тиск Конгресу та інших груп впливу, рекомендації експертів та високопосадовців.
І хоча Адміністрація Обами ще не прийняла рішення щодо надання Україні летального оборонного озброєння, багато рекомендацій у сфері військової підтримки України, означених у спільному звіті, підготовленому аналітичним центром «Атлантична рада», Брукінзьким інститутом та Чиказькою радою з глобальних питань, були враховані у процесі надання великого спектру нелетальної допомоги.
Схвалення з боку Конгресу дозволяє Адміністрації, на додаток до підтримки України даними розвідки та навчанням військових, постачати летальне озброєння, таке як протитанкові системи, гранатомети, міномети та стрілецька зброя. Інше питання – чи використає Адміністрація Обами це схвалення. Хоча озброєння, про яке йдеться, є летальним, основним його завданням є посилення обороноздатності української армії у разі наступальних дій проросійських сепаратистів. Нелетальні елементи в рамках ініціативи військової допомоги Україні складають контр-артилерійські радари, безпілотні літальні апарати (дрони) та засоби радіоелектронної боротьби.
Що може на практиці означати виділення $50 млн. на летальне оборонне озброєння у разі, якщо Адміністрація таки зважиться рухатися далі в цьому питанні. Посол України у США Валерій Чалий в інтерв’ю одній з українських інформагенцій заявив, що виділених коштів вистачить на 324 протитанкові комплекси Javelin. Незалежно від кількості останніх, на думку Посла, будь-яке летальне озброєння, надане Україні, буде використовуватися виключно для оборони і стримування подальшої ескалації конфлікту.
На думку автора дослідження, якщо рішення надати Україні летальне озброєння фундаментально не вплине на обороноздатність країни ($50 млн., виділених на летальну зброю, становлять лише малу частку річних видатків України на війну на Донбасі), то зміна попередньої стратегії США щодо поставок зброї стане політичним сигналом для Росії. На рішення Путіна про початок інтервенції в Крим і на Донбас вплинуло і те, як його сприймали.
Багато експертів поділяють думку про те, що ризикована авантюра Путіна в Україні і посилення агресії напередодні кожного етапу Мінських переговорів частково були наслідками того факту, що президент США не розглядав надання летального озброєння як потенційний варіант відповіді. І хоча економічні санкції здатні завдати і таки завдають шкоди російському керівництву, вони рідко впливають на ситуацію в короткостроковій перспективі. Путін розцінив вагання Обами щодо надання летального озброєння як слабкість і використав це, як тактичну перевагу і зі свого боку без жодних перешкод отримав важливість озброювати своїх ставлеників на Донбасі важкою артилерією, танками, зенітними комплексами та ракетними установками. Якби ж позиція Обами щодо озброєння України в періоди найбільшої агресії Росії була більш рішучою чи принаймні не такою однозначною, можливо Путін двічі подумав би, перш ніж продовжувати ескалацію конфлікту для отримання переваг під час переговорів про припинення вогню.
То що ж ми маємо через два роки з початку агресії на Донбасі, яку автор дослідження чомусь називає конфліктом? Офіційно Україна все ще чекає на отримання від США летальної зброї, адже бюрократичні перепони для цього усунуті: влітку Конгрес прийняв закон про постачання збройним силам України летального озброєння, восени він був підписаний. Але рішення про фактичну передачу летального оборонного озброєння, швидше за все, буде залежати від перебігу виконання Мінських домовленостей. Наприклад, значне порушення сепаратистами режиму припинення вогню, може спонукати Адміністрацію передати Україні зброю, і таким чином послати сильний політичний сигнал російському керівництву. Тобто, висновок для нас може бути наступний – Україні сподіватися на швидке отримання заокеанської зброї не варто, адже завдяки процедурі та позиції самого Обами цього може не відбутися аж до кінця його президентства.
Нагадаємо, що у 2016 році Україна планує витратити на оборону 5% ВВП ($4,8 млрд.). То ж допомога від США у $300 млн. буде не зайвою. Ці кошти допоможуть покращити підготовку і навчання військовослужбовців, підвищити можливості розвідки та прискорити реформу в сфері безпеки та оборони.
Що ж стосується летального озброєння, то надання Україні протитанкових ракетних комплексів та інших систем радикально не вплине на ситуацію на Донбасі, а швидше розглядається в якості сигналу для Росії та її ставлеників на Донбасі про те, що порушення мирного процесу може їм дорого коштувати. Тобто, основна ціль надання Україні летального озброєння полягає в досягненні не військової переваги, а дипломатичної мети – попередити Путіна про те, що США підтримують право України захищати свою суверенність.
На думку автора дослідження, на такі висновки впливають наступні міркування:
• Покращення оборонних можливостей – зменшення ймовірності посилення конфлікту. Допомога США, що передбачає надання летального озброєння, підвищуєвартість вирішення конфлікту військовим шляхом. Під час перших та других переговорів у Мінську про припинення вогню Путін після того, як його ставленики загострювали конфлікт і давали йому кращу переговорну позицію, вів перемовини з позиції сили. Щоб уникнути ще гірших умов під час перемовин про припинення вогню і вести переговори на рівних з противником, Україні потрібно мати можливість ефективно захищатися.
• Війна дорого коштує. Падіння цін на нафту, економічний занепад, санкції та воєнна кампанія в Сирії (всі ці фактори, найімовірніше, залишаться в 2016 році) не дають Росії можливостей для ще однієї великої військової кампанії. Конфлікт низької інтенсивності на Донбасі, швидше за все, триватиме, в той час як посилення агресії з боку проросійських сепаратистів потягне за собою додаткові економічні втрати через нові санкції.
• Оборонне озброєння для оборонних цілей. Конфлікт на Донбасі не можна вирішити силою, а тільки шляхом мирних переговорів. Такою є офіційна позиція української влади. Нецільове використання оборонного летального озброєння поставить під великий сумнів подальшу економічну та військову підтримку з боку західних партнерів. Через залежність України від іноземної допомоги, вона має зробити усе можливе, щоб отримане летальне озброєння не використовувалося в наступальних цілях і не потрапило до чужих рук.
• Стійкість збройних сил. Україна довела свою готовність і здатність боротися з супротивником.
• Очікування формують реальність. Під час Євромайдану українці зробили проєвропейський вибір, на який Росія відповіла гібридною війною. Надання Україні летального озброєння буде сигналом не тільки для Росії, а й для українського народу, про те, що США підтримують геополітичний рух України в бік євроатлантичної спільноти.
Останні опитування Інституту світової політики та Центру Разумкова свідчать, що українські політичні експерти і населення країни загалом підтримують рішення про надання Україні американського летального озброєння. Такий крок покращить імідж американської влади в Україні, оскільки США, згідно з Будапештським меморандумом, вважаються гарантом безпеки та суверенітету України. З точки зору очікувань більшості українців, надання летального озброєння можна певним чином порівняти із зоною вільної торгівлі та безвізовим режимом з Євросоюзом.
Від початку російської агресії американська економічна та військова допомога Україні значно збільшилася. Проте в будь-якому випадку досягнути мирного вирішення ситуації можливо лише за умови, що продовження військових дій буде надто дорого коштувати. Краще підготовлена, озброєна і поінформована українська армія має стати серйозним аргументом для того, щоб переконати Росію не загострювати конфлікт, створюючи тим самим простір для врегулювання ситуації на Донбасі в Мінському або іншому форматі.
Володимир Заблоцький