Зброя ворога. Протитанкові можливості РФ на Донбасі

32

 На сьогоднішній день російсько-терористичні війська під час військових дій на території України для знищення броньованих цілей, руйнування укриттів та вогневих засобів і точок українських військ широко використовують різноманітні протитанкові засоби, як радянського, так російського виробництва.

Однак, саме останні новинки російського ОПК, які Кремль безумовно може застосовувати і скоріш за все це робить з метою перевірки їх практичних можливостей, є достатньо шкідливими для української армії.

Російсько-терористичні війська за даними українських силовиків в зоні АТО переважно використовують ручні протитанкові гранатомети радянського та російського виробництва РПГ-7 різних модифікацій, РПГ-18 «Муха», РПГ-22 «Нетто», РПГ-26 «Аглень», РПГ-27 «Таволга», а також протитанкові ракетні комплекси 9К111 «Фагот», 9М113 «Конкурс» та 9К115/9М115 «Метис». Дані засоби ураження дозволяють противнику з певною ефективністю вражати вітчизняні броньовані цілі, в тому числі оснащені системами динамічного захисту «Контакт-1», що на сьогодні переважно встановлюються на українську техніку і є фізично застарілими і не відповідають сучасним вимогам та викликам.

Одночасно з цим російсько-терористичні війська можуть застосовувати і більш сучасне озброєння з набагато кращими можливостями, виключно виробництва оборонно-промислового комплексу РФ.

РПГ-30 «Крюк» — являє собою реактивний гранатомет калібру 105 мм, що забезпечує боротьбу з усіма сучасними основними бойовими танками, оснащеними як засобами динамічного, так і активного захисту.

Має бікаліберну конструкцію з використанням імітатора цілі для подолання активного захисту. Конструктивно РПГ-30 являє собою дві паралельні труби, в яких знаходяться реактивні снаряди. Виходи труб закриті пелюстковими гумовими мембранами. Пристрої прицілювання і спусковий механізм єдиний. Гранатомет має механічний відкидний приціл.

В більшій за діаметром трубі розміщена основна тандемна кумулятивна реактивна протитанкова граната ПГ-30 калібру 105 мм. Багато в чому ця граната аналогічна реактивному снаряду старшого гранатомета РПГ-29, який за повідомленнями в реальних бойових умовах успішно вражав сучасні танки М1 «Абрамс», «Челленджер 2» і «Меркава».

У меншій за діаметром трубі розташований реактивний снаряд-імітатор цілі. Він має ідентичні з основною гранатою траєкторію і радіолокаційну сигнатуру та класифікується комплексами активного захисту, як атакуюча танк реактивна граната, чим спричиняє їх спрацьовування.

Перебуваючи на дистанції пострілу до танка противника, боєць з гранатометом прицілюється і натискає на спуск. При цьому спрацьовують метальні заряди обох снарядів. Менший за розміром імітатор цілі виходить зі ствола першим, а після цього з невеликою затримкою — основна граната ПГ-30.

Після досягнення броні танка чи іншої бронемашини, першим детонує передній заряд — цей підрив спричиняє спрацьовування динамічного захисту бронетехніки і відкриває основну металеву броню танка. Головний кумулятивний снаряд пробиває основний шар броні, вражає екіпаж та обладнання всередині танка, викликає пожежу і детонацію боєкомплекту.

Росія у 2013 році придбала 1000 РПГ-30 на загальну суму в 83 млн рублів для Південного та Центрального округу.

РПГ-32 «Баркас» (у версії для Йорданії отримав назву «Хашим») є багаторазовиим ручним багатокаліберним багатофункціональним гранатометом. Залежно від типу цілі може оснащуватися пострілами різного калібру від 72,5 до 105 мм. Єдиним для всіх пострілів є пусковий пристрій довжиною 36 см і вагою 3 кг, включаючи оптичний приціл.

Вперше гранатомет був представлений в червні 2008 року на виставці озброєнь в Парижі. Розроблено НВП «Базальт» на замовлення Йорданії. Експортне найменування — «Хашим». Передбачається, що новий гранатомет за багатозадачністю буде схожим на РПГ-7, при значно більшому вражаючому ефекті для всіх типів боєприпасів.
На даний момент для РПГ-32 готові термобарична та тандемна кумулятивна гранати.

Для РПГ-32 також існують осколкові та фугасні снаряди, а також інноваційний для російських протитанкових гранатометів постріли з самостійно прицелюючими елементами, здатний вражати бронетехніку противника навіть при неякісному прицілюванні, що істотно полегшить застосування гранатомета слабо підготовленим персоналом.

У 2010-2011 роки РПГ-32 проходив випробування в Росії. У листопаді 2010 року було підписано угоду між Росією та Йорданією про створення спільного підприємства з виробництва РПГ-32 (вклади сторін 50% на 50%).

30 травня 2013 в Йорданії відкрився завод з виробництва РПГ-32. Виробничі потужності заводу — до 60000 РПГ на рік. Передбачаються поставки РПГ в треті країни. Даних щодо прийняття на озброєння та постачання у російські війська не має.

Під час війни на Донбасі не виключається застосування і більш сучасних модифікацій РПГ-7, а саме РПГ-7В1 та РПГ-7В2, де використовуються більш сучасні постріли ПГ-7ВР з більшими вражаючими можливостями.

Постріл призначений для ураження сучасних танків, в тому числі оснащених динамічним захистом, самохідних артилерійських установок та інших мотомеханізованих та броньованих засобів, а також для ураження живої сили в бункерах, в легких польових укриттях і в цегляних спорудах міського типу.

Постріл ПГ-7ВР складається з протитанкової гранати і метального заряду. До складу гранати входять тандемно-кумулятивна бойова частина з п’єзоелектричним детонатором та реактивний двигун. Реактивний двигун збільшує швидкість гранати по траєкторії. Стабілізатор розташований в метальному заряді і забезпечує стійкий політ гранати по траєкторії.

Бойова частина гранати виконана за тандемною схемою. При зустрічі з цілю спочатку спрацьовує лідируюча бойова частина, що призводить до спрацьовування заряду динамічного захисту цілі. Потім, після закінчення певного часу спрацьовує основна бойова частина. Корпус цілі пробивається кумулятивним струменем і продуктами вибуху основної бойової частини гранати. Тандемна схема дозволяє на практиці вести успішну боротьбу з усіма сучасними танками та бронемашинами, оснащеними динамічним захистом.

Одними з найбільш сучасних протитанкових ракетних комплексів РФ є «Корнет» (експортна модифікація комплексу з дещо нижчими характеристиками отримала назву — «Корнет-Э»), Корнет-Д — модернізована версія комплексу «Корнет» (з дальністю стрільби – 10 км та бронепробиттям 1300 мм за ДЗ) та «Корнет-ЭМ».

9К135 «Корнет» розроблений на базі комплексу танкового керованого озброєння «Рефлекс», зберігши основні його компонувальні рішення. Основна відмінність від попередніх ПТРК «Фагот», «Конкурс» та «Метис» — в системі наведення. Якщо управління ПТУР останніх здійснювалося по проводах, то ПТРК «Корнет» наводиться по лазерному променю. Максимальна дальність стрільби ПТРК 9К135 «Корнет» зросла в 1,5 рази в порівнянні з близьким по класу ПТРК другого покоління «Конкурс-М». Час підготовки пуску кілька секунд.

Комплекс був розроблений на заміну 9К111 «Фагот» та 9К113 «Конкурс» в Конструкторському бюро приладобудування (КБП) (Тула) і вперше був продемонстрований у 1994 році. Серійно виготовляється КБП і ВАТ Завод ім. В.А. Дегтярьова.

До складу комплексу 9К135 «Корнет» входять: пускова установка з комплектом апаратури управління (приціл-прилад наведення), підйомний і поворотний механізмами і механізм пуску; тепловізійний приціл (ТПВ); постріл 9М133 (ПТРК в ТПК).

«Корнет» оснащений тандемною кумулятивною бойовою частиною, здатною уразити більшість сучасних основних танків, в т.ч. тих, що мають динамічний захист. Крім того, постріл може оснащуватися фугасною термобаричною БЧ для ураження інженерних споруд, бункерів, дотів, тощо. Час зберігання ракети в ТПК (транспортно-пусковому контейнері) без перевірки — до 10 років.

Крім російської армії комплекс використовується закордоном, куди він експортується через «Рособоронекспорт». Вже продано на експорт більше 35 000 одиниць «Корнет» в Алжир, Грецію, Індію, Йорданію, Кот-Д’Івуар, Лівію, Перу, Сирію, Туреччину та Еритрею.

У 2001 в РФ і у 2012 році в Індії відбулась світова презентація нового комплексу «Корнет-ЭМ» на базі бронеавтомобіля «Тигр». Комплекс «Корнет-ЭМ» використовує 8 ракет повністю готових до стрільби, повний боєкомплект комплексу 16 ракет. Комплекс в змозі вести вогонь усіма існуючими ракетами сімейства «Корнет-Э».

Дальність ураження цілей комплексом «Корнет-ЭМ» в 2 рази перевищує дальність ураження версії ПТРК «Корнет-Э» і складає 10 000 метрів (максимальна). Система управління повністю автоматична з телеоріентованим в промені лазера. Кількість одночасно обстрілюваних цілей — 2. Бронепробиття кумулятивної бойової частини складає до 1300 мм. Тротиловий еквівалент фугасної бойової частини ракети складає 7 кг. Час приведення комплексу з похідного в бойове положення становить всього 7 с.

В комплексі «Корнет-ЭМ» підвищена точність та дальність стрільби, а також є режим авто супроводження, який дозволяє стежити не тільки за повільними наземними об’єктами, але й за більш швидкісними малорозмірними повітряними цілями. Ефективність комплексу під час ведення вогню по повітряних цілях досягається завдяки поєднанню керованої ракети з термобаричною БЧ, що має контактний та неконтактний датчики цілі.

В травні 2013 року стало відомо, що Тульське КБП розробило новітню модифікацію ПТРК «Корнет», здатний знищувати танки в автоматичному режимі, як це роблять американський Javelin та ізраїльський Spike. До цих пір російськими комплексами доводилося керувати вручну, постійно коригуючи приціл за допомогою джойстика на пусковому пульті. Нова система, за повідомленнями ЗМІ, працює за принципом «вистрілив та забув», але оператор може скоригувати траєкторію в разі необхідності. Однак Міноборони РФ поки скептично ставиться до розробки, вважаючи її характеристики і конструкцію застарілими.

Окрім готових ПТРК, РФ на потужностях КБП випускається низка артилерійських керованих снарядів та мін, призначених, в тому числі, для ураження броньованих об’єктів, зокрема «Кітолов-2» — для гармати калібру 120 мм, «Кітолов-2М» — для гармати калібру 122 мм, комплекс «Краснополь-М2» калібру 155 мм та керована міна «Грань» — для 120 мм міномету.

Поделиться:
Загрузка...