Криза на Кавказі неминуча

 Істерична реакція Рамзана Кадирова на події, що сталися в Грозному напередодні оголошення Володимиром Путіним послання Федеральним зборам, краще, ніж сам бій в чеченській столиці, показує, що ми маємо справу з новим раундом напруженості на Північному Кавказі.

gdb.rferl.org

Здавалося б, зіткнення чеченських силовиків із бойовиками завершилося. Саме час говорити про стабільність і спокійне життя. Але Кадиров не вгамовується. Він погрожує сім’ям можливих бойовиків знищенням будинків і висилкою з Чечні (і це при тому, що республіку і так залишають при першій же можливості). Він погрожує навіть українським парламентарям, які посміли порівняти ситуацію в Чечні з ситуацією в окупованих районах України. Тим часом, порівняння явно не на користь Кадирова. З одного боку, він бореться за територіальну цілісність Росії і готовий знищувати співвітчизників, які виступають за незалежність Чечні. З іншого – посилає чеченських силовиків боротися проти територіальної цілісності України, підтримувати інших бойовиків. Де логіка?

Логіка, втім, є. Кадиров – васал Путіна і готовий виконати будь-яке розпорядження кремлівського феодала. Це – більш ніж логіка. Це – безвихідь. Якщо Путін піде, режим Кадирова буде або замінений новим російським президентом, або зметений громадянською війною в Чечні. Втім, передумови для такої війни не зникали й раніше. А в новій нестабільної ситуації вони тільки збільшилися. І бій в Грозному – це тільки перші краплі дощу на розпеченому даху нових зіткнень у багатостраждальній республіці.

Кадиров встановив у Чечні справжню особисту диктатуру – і тільки при її допомозі і підтримці власного клану з селища Центорой придушив опір прихильників незалежності і опозицію представників інших кланів, в тому числі і вірних Москві. Але така диктатура можлива тоді, коли є зв’язок із сильним центром. Те, що сталося в Грозному, демонструє – вороги Кадирова більше не впевнені ані в силі Путіна, ані в можливостях його васала. Інакше їм не вдалося б здійснити зухвалу операцію прямо в ніч перед найважливішою для Путіна і Кадирова подією.

Те, що будь-яка криза в Росії неодмінно призводить до дестабілізації на Кавказі – не новина. Новина в тому, що Путін, який представляв себе як головного борця з сепаратизмом, став ще й головним спонсором сепаратизму. Саме ця обставина може перешкодити Кадирову у подальшому закручуванні гайок. Не існує людини, яка пояснить чеченцям, чому Криму і Донбасу можна, а їм – не можна.

Путін і Кадиров самі зруйнували важкими каменями недалекоглядності скляний будинок, в якому жили.

Віталій Портников