Категории: Политика

Страна непуганых идиотов?

 Спокійна, навіть нудна німецька виборча кампанія-2009, з її двома-трьома гострими темами і цілковитою відсутністю чорного піару в українських умовах, мабуть, просто не була б поміченою. Українці уже звикли до шоу, і наші політики-шоумени формою глушать зміст.

Та вибори, як відомо, робляться на місцях. Групу журналістів з "колишніх радянських країн" повезли на 106-ту дільницю 184 округу, що в берлінському районі Фрідріхшайн-Кройцберг. Перший поверх страхової компанії, зал прийому клієнтів, кілька столів, трошки віддалік, відокремлені невеликими східцями — робочі місця з комп’ютерами, такий собі стандартний "євроремонт". Люди голосують не за шторами, а позаду П-подібних конструкцій, що лежать на столах; є можливість присісти на крісло.

Детлеф Ольріх, 45-річний держслужбовець, працівник однієї з соціальних служб Берліна, і цього дня — заступник керівника виборчої дільниці, шокував найбільше. Шокував своєю простою правильністю, наївною і позитивною водночас.

Згідно з німецьким законом про вибори, члени виборчої комісії — добровольці-волонтери. Оскільки грошей за цю роботу платять аж 31 євро (вистачає на транспорт туди-назад, пообідати та купити мінералки-вафель-гамбургера), а сидіти на дільниці треба 14 годин, та ще й у неділю, то бажаючих не вистачає.

Пан Ольріх щиро зізнався — здебільшого членами виборчих комісій стають державні чиновники, бо вони, по-перше, юридично грамотні, по-друге, держава їм оплачує попередню роботу на дільниці за тою ж ставкою, що і їх основну роботу — їм треба тільки задокументувати витрачений час. "Ну, і ще держслужбовці просять працівниками своїх знайомих, родичів. Також завжди кличуть тих, хто уже був членом комісії", сказав він.

"Фантастика! Адмінресурс плюс родинно-дружні зав’язки, плюс уже зіграні дільничні комісії — та так вибори можна зробити!" — закрутилося в головах українських журналістів. "А заробити на партійних добових? У нас це порядка 200 гривень — хороший додаток до пенсії чи стипендії…" І от настав час для другого шоку.

"Члени дільничної комісії не представляють жодних партій — вони тут просто для того, щоб допомогти людям проголосувати, і правильно підрахувати голоси. Я не знаю, до якої партії належить, і кому симпатизує голова дільничної комісії та решта з нас — більше того, мене це навіть не цікавить", сказав Детлеф Ольріх.

Уявіть собі в Україні — заступник керівника дільничної комісії, котрий не знає, яку партію представляє голова комісії! Уявили?

"Близько 25% виборців голосують протягом двох попередніх тижнів, надсилаючи в листах свої голоси", сказав Детлеф Ольріх. "Вау, та в українських умовах директор "Укрпошти" уже став би президентом, або, як мінімум, підперся неслабенькою фракцією в парламенті!" — проскочила думка.

І що, ніхто не хоче таким скористатися? "Я ніколи не чув ні про які порушення — та навіть якби це трапилося, то у нас в комісії 5 осіб, і кожен з них міг би подати скаргу. Тоді суд би це розглянув, встановив істину, і тоді б ціла дільниця переголосовувала. Але я ніколи не чув ні про які махінації ні з бюлетенями, ні з протоколами", сказав Детлеф Ольріх.

На уточнююче питання про те, чи висять на дільницях в Німеччині статті кримінального кодексу з відповідальністю за порушення, і чи п’ють члени комісії валідол, коли не збігається кількість виданих бюлетенів і кількість голосів у протоколі, пан Ольріх тільки заперечно похитав головою.

"Країна неляканих ідіотів, чесне слово", сумно пожартував білоруський колега-журналіст. "У наших умовах тут би…" І перед очима зразу закрутилися картинки з українських виборів — "каруселі", виборча проституція електорату, голова колгоспу з його недремним оком під дільницею, заводські збори в п’ятницю ввечері – не кажучи вже про "голосувальний туризм" зразка осені 2004-го.

Детлефа Ольріха серйозно розгубили питання журналістів — пострадянські реалії явно не входили до його кола розуміння. Але хто в цій ситуації ідіоти — німці, котрі навіть не цікавляться карним кодексом тому, що просто нічого не збираються порушувати, чи дільничні умільці маніпуляцій виборчого процесу в Україні?

Вся ефективна німецька демократія тримається на таких простих і чесних Детлефах Ольріхах. Вони відчувають себе не меншими виразниками народної волі, ніж парламентарі чи міністри. На дільниці вони — не чиновники, не знайомі чи співробітники, не прихильники своїх політсил. Вони просто виконують свій громадський обов’язок. Їхня чесність — основа могутності їхньої держави.

Чи можливе таке в Україні? Для цього треба більше довіри, більше громадської зрілості, більше самоповаги — більше Європи в собі.

Остап Кривдик

Последние новости

Том Купер: війна в Україні та фантастичні новини

Так, це знову я — і так, із «ще одним матеріалом»… І це тому, що ваші улюблені політики не можуть…

13 часов назад

Трамп, Сі Цзіньпін і Путін завершили переговори

Про це повідомляє CNN з посиланням на китайський державний телеканал CCTV. Переговори відбулися на віллі Kylin. Перед закритою частиною кожен…

19 часов назад

Словенія припинила видачу туристичних віз росіянам

Новий порядок залишає росіянам лише обмежений перелік підстав для звернення по візові документи. Зміни стосуються прийому заяв у центрах VFS…

19 часов назад

ЯЙЦЕ КОЩЕЯ НА ПАТЕЛЬНІ: ​Логістичний зашморг без Кримського мосту

​Коли падає головна транспортна артерія, війна переходить у фазу суворої логістичної математики. Пошкодження Керченського мосту саме наприкінці осені запускає незворотний…

20 часов назад

Загальні бойові втрати ворога від початку повномасштабного вторгнення станом на 19 листопада 2026 року

Загальні бойові втрати противника від початку повномасштабного вторгнення станом на 19 листопада 2026 року Особовий склад: * близько 1 630…

21 час назад

Виведений з ладу міст через Керченську затоку. Крапки над і

Коли вчухли оплески і зьойки по виведеного з ладу мосту через Керченську затоку можно розствити крапки над і . Нептун…

1 день назад