Європа знову ввічливо плюнула в дзеркало Банкової

Європа — чемна. Вона ніколи не кричить «у вас автократія». Вона просто каже: «Ми бачимо системні проблеми з демократією». І все — дипломати витирають руки, а перекладачі ламають олівці, бо як перекласти «системні проблеми» мовою українського телемарафону, де все «стабільно і під контролем»?

Звіт Єврокомісії — це не критика, це діагноз. М’яко сказано, але точно поставлено: реформи буксують, антикорупційна система підміняється «телефонним правом», свобода слова — це коли в ефірі тільки лінія партії, а ДБР — це коли карають не злочин, а неугодність.

Брюссель чемно натякає: хлопці, перезавантажте ДБР, бо воно вже не «державне бюро розслідувань», а «державне бюро репресій». Але на Банковій натяків не розуміють. Там вважають, що «європейська перспектива» — це щось на кшталт вічного абонемента: один раз отримав і можна більше не старатись.

ЄС навіть у воєнний час не може заплющити очі на підміну демократії піаром. Не може мовчати, коли у країні, що проситься до Європи, блокують рахунки опозиції, коли парламентська дипломатія під забороною, а журналісти перетворені на ведучих з папірця.

Влада зробила вигляд, що нічого не сталося. Мовляв, ніяких зауважень нема, просто «європейські партнери нас підтримують». Так підтримують — що аж радять перезавантажити антикорупційні органи, припинити тиск на НАБУ і САП, відновити плюралізм у медіа.

Європа не сердиться. Вона просто записує. Бо коли Україна приходить на переговори про членство, за стіл сідає не тільки влада — сідає вся система, разом із ДБР, ручними прокурорами і «незалежними» судами, які знають тільки одне слово — «так».

Сьогодні в Брюсселі відбулася доволі важлива подія —  Саміт щодо розширення ЄС. Там проговорювали звіт стосовно України, Молдови, Чорногорії та Албанії. Ну, послухати шановну пані Урсулу фон дер Ляєн, то ми вже майже всіма частинами тіла в ЄС, тільки один грішний відросток — Zеленський не пролазить… І через той миршавий відпадок-недомірок, як нам кажуть реалісти, наприклад, канцлер Мерц, Україні доведеться відновлювати довіру й виправляти зруйноване, а ще пройти два цикли адекватних виборів. Тобто, як прогнозує пан канцлер, десь до 2034 року.  Але я про саму цю подію постараюся зараз записти вечірній сюжет на ютюб.

А поки про одне важливе застереження і реакцію на нього. Навіть при всьому бажанні показати бажане за дійсне, про Україну в рішенні Саміту сказано, що великої шкоди завдали втручання в діяльність, спроби позбавити незалежності САП і НАБУ, а також переслідування їхніх детективів. У Zеленського дуже поспішали до саміту. Мабуть хотіли зірвати загалом позитивну згадку про Україну.

Тому минулої ночі прокурори ОГП в супроводі спецпризначенців провели обшук у співробітника НАБУ. Нічні обшуки — річ унікальна, бо є грубим порушенням прав громадян. І на них мають бути спеціально оформлені підстави. Ага! Обшук узагалі відбувся без ухвали суду! До працівника НАБУ була застосована фізична сила. Про будь-яку підозру співробітнику не повідомлялось.

Обшук, імовірно, пов’язаний із безпосереднім виконанням працівником професійних обов’язків. Вказаний співробітник бере участь у документуванні низки корупційних справ, поінформували в НАБУ. Тобто, детектива силовим тиском пробують змусити припинити розслідування щодо високопосадовців влади Zейла і його орків.

Це чітко організовані й планомірні дії не лише для приховування злочинів режиму внутрішньої окупації, але й з метою зриву європейської інтеграції України. Це ж усе вже було! Згадайте дії режиму януковича, коли готувалося підписання Угоди про Асоціацію з ЄС. А з москви дуууже переконливо порадили нічого не підписувати.

Історія повторюється. Бо 73% добвбодятлів у 2019-му забажали повернути назад історію й вернутися в срср. Але забули, що в совка може бути лише одна столиця — в москві… От зараз і відхаркуємо. А про Євросоюз… Ну, ви ж бачите все самі…

Чорновіл