Новина яка просто рве шаблон – у 2025 р. Європа перестане купувати нафту у Росії. Взагалі. Повністю. А зменшуватися ринок почне з наступного року – гарантовано, або вже зараз – ймовірно.
Це звучить як фантастика, якби не одне «але». Щойно голова радбезу РФ Медведєв доручив їхньому кабміну готуватися до відмови Європи від російської нафти. У чому справа?
Справа в екологічній політиці Європи. З метою зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу, Європа має намір впровадити вуглецевий податок яким хочуть обкласти товари, що їх постачають до Європи і для виробництва яких потрібно спалювати викопне паливо. Ідеться про 30 євро за кожну тону вуглекислоти що потрапила в повітря. Впровадити податок мусить європейський Закон про клімат, прийняття якого очікують у 2021 році.
Треба розуміти – все це не жарти. Європа – один з найбільших у світі споживачів товарів, а екологічні перспективи не віщують планеті нічого гарного. Відтак – Захід почав вимагати зменшення викидів вуглекислоти бодай на виробництві тих товарів, які постачають до них.
Але для Росії це буде економічна катастрофа. Бо технологічний рівень Росії наразі такий, що на видобутку нафти вуглекислий газ в атмосферу вона викидає в обсягах удвічі більших за Саудівську Аравію. Відтак – саудівське паливо для Європи виявиться значно дешевшим за російське.
Звісно Москва психує. Звісно, Медведєв уже назвав наміри Європи «погано прихованим протекціонізмом». Проте – уже зараз російському уряду поставлена задача «розробити заходи внутрішнього і зовнішнього реагування». Тобто – Москва уже готується до закриття ринку нафти для неї. На секундочку експортні доходи Росії у 2019 р. на 82,5% — це вуглеводні: сира нафта, нафтопродукти ти природний газ. Приблизно половина цієї виручки прийшла з Європи.
Очевидно, Європа не відмовиться від прийняття Закону про клімат й відтак проблеми з продажем вуглеводнів у Росії почнуться в самий найближчий час. Перспективи значного зростання ціни на російську нафту примусить споживачів максимально переключатися на нафту іншу, в той час як Росія все ще не оклигала від весняної нафтової війни з саудитами, яка увігнала російський бюджет в дефіцит, хоча ще на початок року йому віщували профіцит у майже $12 мільярдів. Ситуація з ціною на російську нафту нестабільна й зараз.
Все це – аж надто схоже на ситуацію на початку 80-х, коли ціни на нафту лягли по всьому світові, а слідом за ними ліг Радянський Союз – на бетон пузиком. Все це відбувається на тлі протестів у Білорусі та явного пожвавлення протестів у самій Росії (акції у Москві, протести в Хабаровську, протести у Башкирії через копальні на горі Куштау). Сказати, що Кремль наляканий білоруськими подіями – це не сказати нічого. Білорусь для них самих завжди була зразком стабільності. А тут…
А гарно ж розуміють у Москві, одна з причин протестів у Білорусі, як раз таки зникнення доходів від перекачки російських вуглеводнів на Захід – через падіння ціни. Зникнення значних коштів у бюджеті Білорусі призвело до скорочення бюджетних програм, це вдарило по добробутові людей, а в результаті – протести. В Кремлі явно розуміють, в будь-яку мить те саме може статися у самій Росії.
Що це означає для нас? Одне з двох. Або – невдовзі Москва стане біла, пухнаста, ласкава і привітна, аж до повного виведення військ з Донбасу і прориву в переговорах по Криму. Або – навпаки, свої проблеми економічні вона полізе затикати «маленькими переможними війнами». Власне – як у 2014-му.
У друге чомусь віриться більше.
