Ну що, ЄС затвердив ембарго на основний товар Бензоколонки, попри всі радощі, що Угорщина знову щось там блокувала.
І тут одразу ще один «нож в спіну»: ОПЕК оголосила про збільшення видобутку нафти на 1,3 млн барелів на добу впродовж липня і серпня. А це небагато-немало — приблизно третина російського експорту на момент введення санкцій.
Найсмішніше, така радість відбулася на фоні дводенного візиту Лаврова у Саудівську Аравію і турне по арабських країнах, де Москва випрошувала у принца Салмана не захоплювати її долю ринку. Ще пару днів тому російські ЗМІ висловлювали мячти:
«Пока что, несмотря на сильное давление со стороны Запада, арабам удается игнорировать требования увеличить добычу нефти, газа и снизить цены на них. Арабские страны также отказываются вводить эмбарго на российские нефтяные и газовые ресурсы. В качестве причин для отказов называют условия подписанного соглашения ОПЕК+. В свою очередь, Западу никак не удается найти замену российским энергоносителям.»
В СА послухали Лаврова, попрощалися, помахали ручкою вслід і одразу ж зробили так, як просили американці: допомогли їм знайти заміну російським енергоресурсам.
Ну як тут не почати писати про внєшнєє управлєніє США.
Ось і почався переділ ринку, з якого росію викидають назавжди.
Дуже смішно зараз згадувати нікчемні потуги цієї зграї корчити з себе «енергетичну наддержаву». Років 10 вони носилися з цією мулькою, що вони тримають великих білих бван за м’яке місце, продаючи бванам власні енерго-ресурси за буси і дзеркала і бвани ніколи не зможуть зістрибнути з «нафтової голки». Це в розповідях шамана біля вогнища подавалося, як геній мислі вождя, многоходовочка і «всіх переграв». А слухачі в пір’ї і набедрених пов’язках слухали шамана з кісткою в носі і прєісполнялісь.
Як нікчемно і смішно це все виглядає зараз.
—————-
Тепер на черзі ядерна угода з Іраном.
Ядерна угода 5 постійних членів Радбезу ООН плюс Німеччина з Іраном це відмова Ірану від розробки ядерної зброї. Взамін з Ірану знімають санкції і дозволяють експорт його нафти. В разі її підписання світовий ринок отримає додаткові об’єми нафти і ціни йдуть униз.
Тому ядерна угода з Іраном, як і згода ОПЕК наростити видобуток — надважливі для сил світла, щоби мордор втратив не тільки на об’ємах, а вже і на цінах.
Зараз Росія сподівається зберегти хоча б ту частину нафтової виручки, яка залишилася після відмови ЄС купувати російську нафту. До останнього РФ намагалася заблокувати цю угоду, висуваючи свої шизофренічні вимоги до угоди, як наприклад, що її умови «не вплинуть на її торгівлю з Іраном». В результаті американці просто пригрозили взагалі викинути рашку з-за столу переговорів і з числа підписантів цієї угоди.
Ядерну угоду з Іраном США уклали ще при Обамі в 2015 році. Але потім прийшов Трамп, великий друг Ізраїлю, і в 2018 в односторонньому порядку з нею вийшов, на додачу наклав на Іран нові санкції.
Байден прихильник угоди. Це давня ідея демократів, яка одночасно вбиває двох зайців: знімає проблему ядерної зброї у ісламських фанатиків і знижує ціни на бензин, що демократи можуть продати американцям напередодні виборів.
Зацікавлений в нових грошах і іранський режим. Лише у травні в Ірані відбулися численні мітинги. Населення там після падіння економіки і просідання рівня життя, протестує вже проти підняття цін на продовольство і товари першої необхідності. Іранській владі довелося розганяти протести силою. Тож іранський режим реально потребує грошей.
Переговори отримали нове дихання з початком російського вторгнення. ЄС і США, потребуючи замістити російську нафту перед введенням ембарго, пришвидшили переговори, але іранці вирішили, що це момент торгуватися:
* Іран став вимагати від США дати гарантії відмови від санкцій у майбутньому (цей пункт можна зрозуміти з огляду на те, як в США один президент може підписати, а наступний скасувати).
* зняти санкції з Корпус стражів ісламської революції, виключити його з переліку терористичних організацій.
Останню норму в 2019 ввів Трамп. Це навіть не приховувалося в ізраїльській пресі, як міна під всі можливі майбутні домовленості, якщо Трамп програє на виборах.
І дійсно, через цю норму перемовини на початку квітня цього року зайшли в глухий кут.
——
Тут цікава позиція Ізраїлю.
Ізраїль категорично проти зняття санкцій з Ірану. Ворог Ізраїля повинен бути бідним. Тому Ізраїль всіляко намагається перешкодити підписанню угоди. Ізраїльська політична розвідка (МОССАД) проводила і продовжує проводити спецоперації намагаючись зірвати підписання угоди між США і Іраном.
Так в кінці квітня ізраїльська преса повідомила про операцію «Моссад» в Ірані, пов’язану з затриманням Мансура Расулі.
Якщо коротко: МОССАД викрав на території Ірану члена КСІР Мансура Расулі і під тортурами змусив записати звернення, що він планував вбити ізраїльського дипломата в Анкарі, американського генерала в Німеччині і французького журналіста, і все це вчинити в якості помсти. В кінці відео він просив вибачення і клянувся більше нікого такого не робити. Запис з його зверненням опублікували проізраїльські ЗМІ і це мало продемонструвати звіриний оскал Корпуса стражів, зірвати його виключення зі списку терористів США, і як наслідок зірвати підписання угоди.
Вважалось, що це зізнання зіграло важливу роль в остаточному рішенні Байдена не знімати санкції з КСІР, що і завело переговори в глухий кут.
Але через тиждень з’явився вже інший запис, де сама ця людина після звільнення заявила, що її катували і попереднє звернення вона змушена була зробити під тортурами.
Інша спецоперація, яка підвищила напруження між сторонами, відбулася в кінці травня після того, як іранський полковник Сайяд Ходаї був вбитий біля свого дому в Тегерані озброєними мотоциклістами.
Корпус стражів звинуватив «сіоністів» в убивстві полковника і оголосив, що помста буде невідворотна.
На минулому тижні New York Times повідомила, що Ізраїль повідомив США, що за вбивством Ходаї стоїть Ізраїльська держава. Як пише New York Times, ізраїльські офіційні особи заявили, що Ходаї був заступником командира «секретного підрозділу сил Кудс», який приймав участь в «плануванні змов проти іноземців, в тому числі ізраїльтян». Quds Force — елітний підрозділ гвардії, відповідальний за зовнішні операції.
Нарешті 25 травня відбувся удар по військовому комплексу Парчин в Ірані з виробництва ракетних технологій і безпілотників. Загинув інженер і ще одна людина поранена.
За інформацією The New York Times, атака була здійснена з використанням БПЛА-камікадзе, «що відповідає схемі ізраїльських операцій проти іранської воєнної і ядерної інфраструктури».
Все це демонструє, як Ізраїль таємно і відкрито намагається зірвати підписання угоди між США і Іраном.
Але в політичних елітах Ізраїля є угрупування, які виступають за угоду з Іраном, як «менше з зол». Наприклад, колишній керівник розвідки ЦАХАЛу. В цілому аргумент «за» угоду зводиться до думки, що після її скасування Трампом Іран критично наблизився до створення ядерної бомби.
Дані про те, що Іран наблизився до створення ядерної бомби підтверджує МАГАТЕ. В окремому щоквартальному звіті МАГАТЕ говориться, що запаси урану, збагаченого до 60%, що близько до 90% збройної якості, в формі, яку можливо подавати в центрифуги для збагачення урану, за оцінками, збільшилось на 9,9 кг. до 43,1 кг.
Це більше, ніж те, що МАГАТЕ називає «значною кількістю», що визначається, як «приблизна кількість ядерного матеріалу, для котрого не можна виключати можливість виготовлення ядерного вибухового пристрою».
Отже логіка проста: зупинити виробництво ядерної бомби можна або угодою з Іраном, або воєнною операцією проти Ірану. Але Іран у військовому плані міцний горішок, тож військову операцію проти нього без США не потягнути. Умовно є і третій варіант: спробувати добити Іран санкціями, змусити голодні роти повалити уряд, і сподіватися або встановити в країні лояльний режим, або занурити країну в громадянську війну, розділити і позбавити Центр його нафтоносних регіонів населених невдоволеною арабською меншістю.
Саме навколо всіх цих варіантів і відбуваються суперечки в ізраїльських елітах.
Умовно: політична розвідка жорстко за зірвання угоди, військова — за угоду «як менше з зол».
Протистояння Ізраїлю і Ірану цікаве нам з точки зору досвіду протистояння меншої країни значно більшій агресивній країні.
—————-
Та швидше за все угода буде досягнута.
Іран, як виглядає, передав нові пропозиції представнику ЄС Еріку Морі, який нещодавно відвідав Іран, і в них вже зняв вимогу зняти санкції з КСІР, як обов’язкову.
Надто Іран зацікавлений в цій угоді.
А тим більше тут зіграв переговорний стиль американців, який передбачає — не приймати участь в базарному торгу. Американці продемонстрували готовність покарати РФ і вирішити проблему заміщення її нафти без зняття санкцій з Ірану — за допомогою Саудівської Аравії. Що і продемонстрували сьогодні після рішення ОПЕК підняти видобуток.
Тому переговорна позиція Ірану стане ще м’якшою — коли Саудівська Аравія і ОПЕК увімкнулися у боротьбу за колишню нафтову частку РФ. Іран відчуває, що потяг відходить з вокзалу, а тому тут треба або застрибувати разом з усіма, або залишатися на вокзалі.
Зрозуміло, що обере Іран.
Побажаємо йому зробити правильний вибір. А зараз правильний вибір — на стороні цивілізованого світу прийняти участь в добиванні російського нацизму. Росія має бути знищена.